-
1 остаточний вирок
mandatory sentence, decretory sentence, definitive sentence, final sentence, immutable sentence -
2 вирок
ч1) ( ухвала суду) sentence, judgment; ( рішення присяжних) verdictостаточний вирок — definitive ( immutable) sentence
виконувати вирок — to carry out a sentence, to execute a sentence
оголосити вирок — to announce (to deliver, to pass) a sentence
2) ( категоричне рішення) judgment, opinion -
3 остаточний
final, definitiveостаточний вирок — decretory sentence, definitive sentence, immutable sentence
остаточний діагноз — final [concluding] diagnosis
остаточний запис комп. — trailer record
-
4 decretory sentence
-
5 definitive sentence
-
6 final sentence
-
7 immutable sentence
-
8 окончательный
1) остаточний, останній, кінцевий, доконечний. -ный приговор, решение - остаточний вирок, присуд, -чне вирішення. -ные результаты - остаточні наслідки. -ные выводы - кінцеві (остаточні) висновки. -ный расчёт - остаточний розлік. -ного мнения по этому вопросу у меня ещё не сложилось - останньої думки на цю справу я ще не маю;2) грам. - см. Конечный.* * *остато́чний -
9 mandatory sentence
обов'язкове покарання ( за законом); остаточний вирок -
10 conclusion
-
11 definitive verdict
-
12 sentence
1) вирок; судовий вирок, судове рішення; вирок суду, що визначає міру покарання; засудження ( визнання винним); покарання ( за вироком); рішення церковного суду2) виносити вирок, виносити судове рішення, засуджувати, карати•sentence imposed on a convicted offender — вирок, винесений засудженому злочинцю
sentence is final and is not subject to appeal — = sentence is final and is not subject to protest вирок остаточний і оскарженню (опротестуванню) не підлягає
sentence is final and is not subject to protest — = sentence is final and is not subject to appeal
sentence-recommendation agreement — угода про рекомендацію суду призначення по справі конкретного покарання ( за умовами угоди про визнання вини)
- sentence conditionallysentence to imprisonment for life — = sentence to life, sentence to life imprisonment засуджувати до довічного тюремного ув'язнення
- sentence fixed by law
- sentence for a crime
- sentence for a offence
- sentence for a offense
- sentence for the first crime
- sentence in absence
- sentence in absentia
- sentence long
- sentence of acquittal
- sentence of death
- sentence of fine
- sentence on a technicality
- sentence on the record
- sentence passed on the person
- sentence short
- sentence to be hanged
- sentence to be shot
- sentence to death
- sentence to die
- sentence to imprisonment
- sentence to life
- sentence to life imprisonment
- sentence to probation
- sentence with probation -
13 приговор
1) присуд (-ду), вирок (-року), (рус.) приговор (-ру), (обвинительный) засуд, осуд, (постановление, решение) ріши[е]нець (-нця), декрет (-ту), (суждение) суд (-ду). [Суд читає присуд (Грінч.). Суди судили і вироки свої давали ляцькою мовою (Куліш). Всі уже знали той приговор (Коцюб.). Засуд тої комісії буде без апеляції (Франко). Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне (Кобел. п.). Вважає себе коли не за справжнього лінгвіста, то хоч за таку людину, яка сміє авторитетно вирікати свій суд про філологічні й лінгвістичні справи (Крим.)]. Заочный -вор - позаочний присуд. Окончательный, условный - вор - остаточний, умовний присуд. Оправдательный -вор - виправдальний присуд (вирок). Обвинительный -вор - засуд, осуд, присуд вини. Смертный -вор - смертний присуд, смертний засуд, засуд на горло. -вор суда - присуд, вирок судовий. Составить -вор - скласти вирок, присуд. Постановлять -вор - давати, дати вирок. Выполнить, привести в исполнение -вор - виконати присуд. Приведение -вора в исполнение - виконування, виконання присуду. Отменить -вор - скасувати присуд. Об'явить -вор - виголосити вирок (присуд). Получить по -вору суда - дістати (одержати) за постановою суду, за вироком судовим. Мирской -вор - громадський присуд. Высказывать, произносить свой -вор над чем-нб. - давати свій суд над чим;2) приказка, примовка, прикладка, приповістка, приговір (-вору); см. Прибаутка.* * *тж. пригов`ор1) ( судебный) ви́рок, -у, при́суд, -у; рішене́ць, -нця́; при́говор, -у2) ( постановление) ухва́ла, постано́ва3) (мнение, суждение) ви́рок, при́суд; диал. за́суд, -у4) (слова, сопровождающие действие) пригові́р, -во́ру; ( прибаутка) примо́вка и при́мовка, припові́дка, пригові́рка -
14 unappealable
adj1) що не підлягає апеляції; незаперечний; безспірний2) остаточний* * *a; юр.той, що не підлягає апеляції; остаточний ( про вирок) -
15 unappealable
a; юр.той, що не підлягає апеляції; остаточний ( про вирок)
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский